Початок вересня. Набиваємо маленьку машинку Катерини Шутальової дитячими і дорослими речами, глиною, бульбашками, шумовими інструментами, ниточками, канцтоварами - і вирушаємо на Схід. Цього разу - суцільно жіночим оленячим складом. Будемо веселити дітей на лінії розмежування та підтримувати дорослих. Бо ж треба робити хоч щось.
Зранку у суботу потрапляємо в місто Северодонецьк на Фестиваль думок. Там багато друзів, які приїхали зі всієї лінії розмежування. Теплі зустрічі, багато малюнків, творчих робіт, ігор.
Мильні бульбашки, стихія повітря. Граємо з малятами.
Тошківка
Тошківка для нас особлива. З неї, з розмови з Валентиною Назаровою в 2016 для нас взагалі почалася лінія розмежування. І саме - діти, які мешкають поряд із війною.
Те, що розуміємо про них: ніяка гуманітарка не зробить цього. Грати, розмовляти, шуміти - звертати увагу, повертати дитинство, будувати зв’язки. Вчити співпрацювати. Не слухатись, а співпрацювати. З цим важко. Але ж треба це робити.
Глину можна бити, колотити, віддати їй весь накопичений негатив!
А потім - виліпити свою мрію, своє чудо.
Новотошківка
Нехай в Новотошківці гримить тільки це:
https://www.facebook.com/elevinshteyn/videos/2415545391866763/
Родина
У неділю працювали на Родині (Золоте-4).
Дякуємо Харківському центру Волонтерів за те, що могли ще й щось подарувати дітям!
Стахановець
В селищі Стахановець діти неймовірно чутливі до ритму. З першого разу все розуміють
https://www.facebook.com/elevinshteyn/videos/2415735941847708/
- Щоб додати коментар, увійдіть